Про PIEBM
Польський інститут доказової медицини [Polish Institute for Evidence Based Medicine (PIEBM)] — це некомерційний неурядовий фонд, заснований у 2003 році.
Інститут досягає успіху в створенні медичних публікацій, комплексних цифрових ресурсів, та програм безперервної медичної освіти (CME) для медичних працівників та інтернів.
За допомогою ефективного перекладу знань ми прагнемо перетворити складні наукові знахідки на доступну, практичну інформацію, яка покращує прийняття клінічних рішень. Зменшуючи прірву між дослідженнями та практикою, ми прагнемо покращити якість охорони здоров’я та медичної освіти в усьому світі.
Наша співпраця з престижними медичними центрами, академічними установами та професійними товариствами по всьому світу створила потужну мережу для обміну знаннями. Завдяки цим партнерствам наші освітні ресурси мають безпосередній вплив на клінічну практику в різних закладах охорони здоров’я, включаючи регіони з обмеженими ресурсами.
Місія
Місія PIEBM полягає у просуванні та сприянні доказовій медицині (EBM) та медичній етиці через освіту та дослідження.
Ця мета досягається завдяки:
- Створенню та розповсюдженню актуальної та достовірної інформації, корисної у повсякденній медичній практиці
- Навчанню навичкам, необхідним для ефективного використання сучасних медичних знань
- Ініціюванню та наданню методологічної підтримки для розробки та поширення клінічних практичних рекомендацій у медичних спільнотах
- Пропонуванню освітніх, консалтингових та консультаційних послуг з планування та проведення клінічних досліджень, а також аналізу та презентації результатів досліджень
- Проведенню досліджень у галузях клінічної епідеміології, методології клінічних досліджень, клінічних практичних рекомендацій, систематичних оглядів та метааналізів, прийнятті клінічних рішень, якості охорони здоров’я, медичної освіти та інших суміжних галузей, що служать аналогічним цілям.
- Підтримці та ініціюванню дослідницької та освітньої діяльності, пов’язаної з медичною етикою
- Підтримці медичної освіти за кордоном, зокрема в регіонах з обмеженими ресурсами
- Сприянню співпраці між польськими медичними фахівцями та експертами в галузі доказової медицини (EBM) по всьому світу
Виконавча рада
- Dr. Piotr Gajewski, MD, PhD — Президент Польського інституту доказової медицини [Polish Institute for Evidence Based Medicine]
- Prof. Roman Jaeschke, MD, MSc, DPharm — Віце-президент Польського інституту доказової медицини [Polish Institute for Evidence Based Medicine]
Команда
- Agata Salwińska, MA — Виконавчий директор
- Karolina Kopczyńska-Rojek, MA — Відповідальний редактор, McMaster Textbook of Internal Medicine
- Aleksandra Kubiec, MA — Відповідальний редактор, Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини
- Aleksandra Stachowiak, MA — Відповідальний редактор, Medicina Interna Basada en la Evidencia
- Marta Pasiut, MA — Конференц-менеджер
Науковий комітет
- Prof. Andrzej Budaj (Центр післядипломної медичної освіти, Варшава, Польща)
- Prof. Leszek Czupryniak (Варшавський медичний університет, Польща)
- Prof. Andrzej Dąbrowski (Медичний університет у Білостоці, Польща)
- Prof. Ryszard Gellert (Центр післядипломної медичної освіти, Варшава, Польща)
- Prof. Andrzej Januszewicz (Інститут кардіології кардинала Стефана Вишинського, Варшава, Польща)
- Prof. Rafał Krenke (Варшавський медичний університет, Польща)
- Dr. Jakub Pawlikowski (Люблінський медичний університет, Польща)
- Prof. Piotr Ponikowski (Вроцлавський медичний університет, Польща)
- Prof. Marek Ruchała (Познанський університет медичних наук, Польща)
- Prof. Bogdan Solnica (Медичний колегіум Ягеллонського університету, Краків, Польща)
- Prof. Hanna Szajewska (Варшавський медичний університет, Польща)
- Prof. Anetta Undas (Медичний колегіум Ягеллонського університету, Краків, Польща)
- Prof. Jerzy Windyga (Інститут гематології та трансфузіології, Варшава, Польща)
Міжнародний консультативний комітет
- Prof. Bernd W. Böttiger (University Hospital of Cologne, Cologne, Germany)
- Prof. Rebecca W. Brendel (Harvard Medical School, Boston, MA, USA)
- Prof. Derek Chu (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Deborah Cook (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Mark Crowther (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Bhaskar Dasgupta (Anglia Ruskin University, Cambridge, UK)
- Prof. Phillip Dellinger (Cooper Medical School of Rowan University, Camden, NJ, USA)
- Prof. P.J. Devereaux (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. James Douketis (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Jürgen Flöge (RWTH Aachen University, Aachen, Germany)
- Prof. Reinold Gans (President, European Board of Internal Medicine)
- Prof. Gordon Guyatt (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Ana Hategan (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Alfonso Iorio (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Günther Jonitz (Germany)
- Prof. Mark Loeb (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Sharon Marr (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Paul Moayyedi (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Nicola Montano (University of Milan, Milan, Italy)
- Prof. Victor M. Montori (Mayo Medical School, Mayo Clinic, Rochester, MN, USA)
- Prof. Paul O’Byrne (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Simon Oczkowski (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Akbar Panju (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Alexandra Papaioannou (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Bartłomiej Papież (University of Oxford, Oxford, UK)
- Prof. Bram Rochwerg (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. René Rodríguez-Gutiérrez (Universidad Autonoma de Nuevo Leon, Nuevo León, Mexico)
- Prof. Holger Schünemann (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Serhat Unal (Hacettepe University, Ankara, Turkey)
- Prof. Harriette Van Spall (McMaster University, Hamilton, ON, Canada)
- Prof. Jean-Louis Vincent (Université Libre de Bruxelles, Brussels, Belgium)
- Prof. Jadwiga Wedzicha (Imperial College London, London, UK)
- Prof. Matthew Wynia (University of Colorado School of Medicine, Aurora, CO, USA)
Ревізійна рада
- Prof. Małgorzata Krajnik, MD, PhD (Ludwik Rydygier Collegium Medicum in Bydgoszcz, Nicolaus Copernicus University in Toruń, Poland) — Голова
- Prof. Wojciech Szczeklik, MD, PhD (Jagiellonian University Medical College, Kraków, Poland) — Член ревізійної ради
- Renata Zaręba, MA — Член ревізійної ради
Інститути-партнери
Наш покровитель
Пацієнт приходить зі своїм болем, стражданнями, криком про допомогу. А лікар, не зважаючи на страх пацієнта — і на свій власний—страх, знаючи, як мало він знає (чого ніколи не буває достатньо), каже: «Я стоятиму поруч з тобою, разом ми подивимося небезпеці в обличчя».
Prof. Andrzej Szczeklik
Професор Анджей Щеклік [Andrzej Szczeklik], MD, PhD, народився 29 липня 1938 року в Кракові, Польща, і помер 3 лютого 2012 року.
У 1961 році він закінчив медичний факультет Медичної академії ім. Коперника у Кракові. Продовжив післядипломну освіту за кордоном, зокрема у Сполучених Штатах та Швеції. Захистив кандидатську (1966), а потім докторську дисертацію (1969) у Медичній академії у Вроцлаві, Польща, де працював у 1964–1971 роках. У січні 1972 року був призначений завідувачем кафедри алергології Медичної академії ім. Коперника у Кракові. У 1979 році він став доцентом, а потім у 1989 році — професором. Професор Щеклік був запрошеним професором в Університеті Шеффілда, Велика Британія (1985), Медичній школі Королівського коледжу, Велика Британія (1986–1989) та Вищій клініці Давос-Вольфганг, Швейцарія (1987–1996). У 1990–1993 роках він обіймав посаду ректора (президента) Медичної академії в Кракові. У 1993–1996 роках, після відновлення медичних факультетів Ягеллонського університету, він обіймав посаду віце-ректора Медичного колегіуму.
Його наукові інтереси були зосереджені переважно на механізмах, що лежать в основі атеросклерозу та астми, зокрема на впливі ацетилсаліцилової кислоти (аспірину). У 1975 році він запропонував теорію розвитку так званої аспірин-індукованої астми, яка була обґрунтована та здобула широке визнання протягом наступних років. У 1976 році, після того, як він ввів собі та колегам зі своєї дослідницької групи нещодавно відкриту речовину під назвою простациклін, він вперше в історії описав її вплив на людей.
У 1997 році він був нагороджений престижною премією The Lancet за відкриття генетичної основи бронхіальної астми. Через рік Королівський коледж лікарів Лондона нагородив його почесним членством за дослідження механізмів згортання крові при серцево-судинних захворюваннях. У 1998 році він отримав першу премію Польської академії наук. У 2001 році його було удостоєно першої нагороди Американської академії алергії, астми та імунології (AAAAI). У 2008 році він отримав премію Клеменса фон Пірке від Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI).
Він написав близько 600 статей, опублікованих у таких журналах, як Nature, The Lancet, Journal of Clinical Investigation, Circulation, Blood, American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, Journal of Allergy and Clinical Immunology, Allergy, і Thorax. Він також є автором кількох монографій та підручників, опублікованих, серед іншого, у Сполучених Штатах, Великій Британії та Франції. Він був головним редактором першого польського підручника з доказової медицини: Choroby wewnętrzne (Внутрішня медицина; перше видання опубліковане у 2005 році), який нині названий на його честь (Interna Szczeklika, тобто Інтерна Щекліка).
Він був членом Папської академії наук, віце-президентом Польської академії наук і мистецтв з 2006 року та членом Польської академії наук з 1998 року. Був нагороджений почесним докторським ступенем honoris causa Вроцлавським медичним університетом (1999), Варшавським медичним університетом (2002), Сілезьким (2002), Лодзінським (2003) і Ягеллонським університетом у Кракові (2009).
Професор Анджей Щеклік також був письменником і есеїстом. Він написав дві книги, номіновані на Польську літературну премію Nike: «Катарсис: Про мистецтво медицини» (перекладено англійською, угорською, французькою, російською та іспанською мовами) та «Коре: Про хворобу, хворих та пошуки душі медицини» (перекладено англійською, іспанською, угорською, литовською та німецькою мовами) Його третя книга, «Безсмертя: Прометеївський сон медицини» (Immortality: a Promethean Dream of Medicine), була опублікована посмертно.